Коментар під дописом священника ПЦУ з приводу захоплення храму УПЦ в селі Рингач на Буковині.
(На заглавному фото статті — момент захоплення.)
***
Село Рингач на Буковині сьогодні забрали рейдери. З ФБ допису священника ПЦУ — відомого усім невігласа та агресивного рейдера: «Я знаю, що вони на це скажуть: “Да какая разніца на каком язике малітса?! Церкавь — внє палітєкі, а ета язик на каторам маліліся наши прєдкі. Наша вера славная, вера праваславная…”»
Наша відповідь — вони мають повне право. Відкрийте й перечитайте Конституцію України. України, а не росії. Бо мені з жахом здається, коли читаю таких «патріотів України», що я знаходжусь у росії.
Церква відділена від держави в усьому світі — це паралельний світоустрій. Це перше.
І друге, що є беззаперечним: ніхто з нинішніх громадян України, які мають повне право на свободу віросповідання згідно з Конституцією, не винен у тому, що ще 1686 року київська православна кафедра була передана Константинополем Москві й проіснувала так фактично до 27 травня 2022 року, бо Константинополь до сьогодні ще так свою «довіреність» у Москви й не відкликав. А церковний світ — це паралельна реальність. От і адресуйтесь правильно — в Стамбул.
Безумовно, за понад 300 років у даній конфесії з’явились і «московські святі». Вони точно не були колаборантами — почитайте їхні житія. Устоявся в поколіннях сучасний старослов’янський релігійний мовно-пісенний обіход.
До речі, в Україні є аж три православні богослужбові обіходи, похідні від старослов’янського тих часів, і більшість парафій служить в УПЦ саме на київському обіході, точно не на московському. Частина — взагалі на сербсько-румунському обіході, бо вони приєднані до нас історично з австро-угорської імперії.
Релігійна каноніка дуже консервативна, історично стала, й не вина людей в Україні, що вони є нащадками такого багатовікового пласту. Змінювати його не так просто, й для цього мають пройти не десятиріччя навіть.
***
Ви зараз привласнили собі «патріотичне особливе право» зневажати інших громадян України за те, що вони не бажають змінювати конфесію за суто релігійних переконань і не можуть «з’їздити» в 1686 рік і все там поміняти так, як ви бажаєте. І діють вони, до речі, абсолютно в реалізації їхнього права в межах, дозволених їм Конституцією та свободами й правами людини.
А щодо державної зради, так у нас є абсолютно інші для цього критерії. Для звинувачення цілих груп громадян України, цілих юридичних осіб — релігійні організації — в тому, що коментатори тут разом з автором собі дозволяють, мають бути реальні підстави. При чому відповідальність у нас: 1) має бути доведена; 2) індивідуальна навіть у злочинній групі; 3) покладається виключно на норми ККУ.
До речі, ліпити на когось звинувачення також підлягають кваліфікації — стаття 383 Кримінального кодексу України. Тобто при бажанні вас посадити це також можна зробити.
Резюмую. У розміщених тут фото я не бачу жодної «державної зради». Надписи зроблені не на державних установах, а тому вибір мови є дозволеним, богослужбові тексти не мають у своєму складі жодних закликів до агресії, натяків на колабораційну діяльність, а тому складу злочину немає.
Ну а ваші й решти особисті оціночні судження не є законними — це тільки ваша особиста думка. Й ви маєте дуже уважно за нею слідкувати також, бо нею можете порушувати право та гідність іншого громадянина.
І ще. У вас тільки одне право голосу, й воно рівне кожному іншому голосу кожного іншого громадянина України, навіть того, кого ви ненавидите особисто «за мову й віру». Варто зважати саме на це, якщо ви особисто не бурят і не кадировець, не шовініст і не фашист, тобто не радикальний націоналіст. Бо у військкоматі в анкеті в нас немає графи «віросповідання», щоб ви зараз мали право тут, у тилу, сегрегувати населення України за мовно-релігійним принципом.
У нас багатонаціональна багатомовна країна, яка декларує цінності європейської демократії. Й право на віросповідання та використання богослужбової мови входить до переліку таких демократичних прав людини.
Жоден громадянин України не може брати на себе право паплюжити право іншого громадянина. Бо тоді ви будете сидіти в постсовковому оркостані поза межами демократичних парканів, але точно не в Європі.
***
І ще. За 4 роки можна було вже давно: 1) зареєструвати нову юридичну особу; 2) отримати відвід землі та 3) побудувати в селі другий храм новій конфесії, яка бажала утворитися з 2019 року. А не відбирати в людей, власних співгромадян, їхню стару юридичну особу та той храм, що вони роками собі будували. Це називається просто: рейдерство. І те, що вони тепер, при таких діях рейдерів, роблять з власним майном, це вже їхня справа — справа виключно дійсних членів тої юридичної особи, яку ви рейдернули.
Вони писали іконостас собі, своїй громаді, тож мають повне право його зняти. Члени тої юридичної особи, яка була рейдерована, організувалися свого часу як громадська організація з метою здійснення спільних богослужінь певної конфесії, а також для захисту своїх прав, у тому числі й на віросповідання. Дата утворення організації є датою початку їхньої діяльності.
Передавати цю громадську організацію іншій або змінювати її статус вони мають право абсолютно добровільно. Громадська організація може складатися навіть з трьох осіб, кількість не має значення — має значення дійсність членів організації згідно виконання вимог Статуту. Так декларує законодавство України.
Промоніторивши ситуацію з обох боків після прочитаних у ЗМІ новин про насилля в Рингачі та розбиті голови, розбиті телефони й решту «правових дій» з боку рейдерів (вас, шановні, я так зрозуміла), за які, напевне, варто було точно «прочитати подячний молебень Господу», якщо він вам допоможе бути здоровими та щасливими, можу сказати, що на знайденому відео від 2021 року про цю громаду УПЦ, яку ви тут виставляєте як «ту, що перейшла добровільно», я особисто не бачу там «декількох осіб на чолі зі священником, які руйнують й оббирають храм громади» (напевне для вас — громади села, тобто з людей невідомих релігійних вподобань та конфесій).
Натомість бачу дуже дружню й доволі, як для села, чималу релігійну громаду, яка трудолюбиво впорядковує місце для свого спільного богослужіння. А тому даний випадок обов’язково отримає тепер увагу нашої експертної організації з прав людини та увійде у звіт щодо виконання Україною міжнародних правочинів, до яких вона долучена, який ми невдовзі будемо надсилати в ПАРЄ та в ООН.
Статті 24, 35, 68 Конституції України як норми прямої дії, а також статті 358, 206-1, 180, 161 Кримінального кодексу України, а також й статті 364, 365 (прим. 2), 366 цього кодексу — якщо держчиновник вчиняє неправомірні дії на користь таких ось рейдерів, також ніхто в Україні поки що ще не відміняв. І якщо вони не діють на регіональному рівні, то є центральний, а якщо не діють на центральному, то є європейський.
***
На жаль, поки що релігійне рейдерство та сегрегація населення України за принципом віросповідання, яку весь демократичний світ бачить з 2019 року від «європейців» та «патріотів України» з конфесії ПЦУ, точно аж ніяк не пришвидшить руху України в Європу. Тим більше коли питання можна віршувати демократично, бо землі в Україні для храмів різних конфесій, щоб ні в кого нічого не віджимати та нікого не дискримінувати, в нас є предостатньо. І адмінресурс всіляко сприяє її отриманню та будуванню саме для новоствореної в державі конфесії. Так само, як сприяє й легкій реєстрації нових юридичних осіб ПЦУ з новими ЄДРПОУ, а не крадіжці чужих ЄДРПОУ методом підлогу протоколів загальних зборів.
Якщо б ви так вчинили ще 4 роки тому, вже давно мали б власну сильну громаду, власний храм і, може, тоді б ви змогли довести, що абсолютно всі люди з села тепер ходять до вашого храму, а храм громади УПЦ стоїть пусткою й там залишились тільки священник і декілька його «посіпак». От тоді б це був доказ правдоподібний.
А зараз це тільки ще один випадок ганебної махновщини в Україні, яка декларує себе інакшою від росії й демократичною, але підставляють її саме такі громадяни на міжнародному майданчику.
Ви наразі — головні вороги України, бо ви витираєте ноги об її законодавство, а разом із ним й об законодавство демократичного світу з прав та свобод людини.
У той час, коли державі найбільш важко, коли увага прикута до фронтів, ви вчиняєте бурятські дії в тилах по відношенню до права своїх же співгромадян. Ганьба таким. Ви — сором України.
