Другий день тривають багатогодинні повітряні тривоги по всій Україні. Близько ста ракет випустили росіяни в понеділок по нашій території. Удари наносяться навіть по тих місцях, які раніше вважалися спокійними й безпечними. До ракетних обстрілів додався ще один засіб убивства і терору — безпілотні літальні апарати (БПЛА) та дрони-камікадзе.
Сьогодні ми нарешті змогли поговорити з уже знайомим нам воїном Максимом Горюком, який служить у військах протиповітряної оборони на Київщині й колись став героєм однієї з наших публікацій. Максим розповів, як тримаються хлопці і що стоїть за масивними повітряними ударами росіян.
— З молитвою тримаємось. Учора над нами парочка ракет пролетіла — ми вже думали, що по нам, і попрощалися. Але нічого, все нормально. Взагалі за минулу добу наші ППО збили 47 ракет із 86 випущених по нас.
Позавчора ввечері (в неділю, 9 жовтня. — Ред.) нам повідомили, що плануються масові обстріли території України, які матимуть три фази. Перша буде спрямована на те, щоб сили ППО витратили бойові комплекти. У другій фазі наноситимуться удари по нашій енерго- та інфраструктурі. Під час третьої фази битимуть по військових частинах.
Отже, сьогодні ми на другій фазі, завтра зранку має початися третя.
Нас попередили. Ми прийняли цю інформацію, але особисто я не ставився до цього серйозно. Схожі попередження надходили весь цей час, і нічого подібного не відбувалося. Ми вже трохи звикли, що це «помилкова тривога». І тут бач…
— Після першої хвилі обстрілів ви були готові до наступної?
— У нас завжди повна бойова готовність. Перша хвиля мети не досягла. За наміром противника, ми максимально мали використати бойові комплекти. Але вони ніколи цього не досягнуть. Ми просто так ракети не випустимо — тільки якщо впевнені, що ціль буде уражено.
— Скільки ще триватиме такий стан підвищеної небезпеки?
— Ми вважаємо, що масові обстріли триватимуть три доби. Сьогодні йде друга.
— Ви, мабуть, втомилися?
— Час на відпочинок останні дві доби дійсно обмежений. І посилена пильність. Ми постійно пильнуємо, але зараз іще більше.
Вважаю, якби не молитви наші й за нас, усе було б значно гірше. За нас постійно моляться в монастирях, у церквах. Навіть ті, хто зараз на передовій в окопах, моляться за мир, за перемогу. І хочеться, щоб час, коли ми піднесемо молитви вдячності Богові після завершення війни, настав якомога швидше.
— Ви відчуваєте наші молитви за вас?
— Аякже. Я вже розповідав, що в перший день війни ми взагалі вижили якимось дивом, Божим благословенням. За чистою логікою вціліти в тій ситуації було неможливо. Але я до цього дня живий і з вами розмовляю.
І потім були в нас важкі моменти, але вирішувались, і зараз усе нормально. Тепер крім ракетних ударів додають небезпеки ці «Шахіди», іранські дрони-камікадзе. Від них зараз іде велика загроза.
***
Наші герої стомлені, але дух у них бойовий. Просять молитися Богові, вірити в ЗСУ і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Ми вистоїмо попри всі випробування, бо правда на нашій стороні.
Наприкінці бесіди Максим розповів, що 5 вересня вони з дружиною повінчалися. Для цього його ненадовго відпустили додому, а через три дні після вінчання захисник повернувся на місце військової служби. Ми дуже раді за молодят і від щирого серця їх поздоровляємо!
