ВІД РЕДАКЦІЇ. За даними опитування в нашому Телеграм-каналі, понад 60% читачів підтримують ідею подати електронну петицію в Київраду — після публікації скандального проєкту рішення перевірки 72 храмів Києва. Ще 15% опитаних обрали варіант «Вагаюся з відповіддю, але петицію підпишу, якщо буде».
Мета петиції — висловити думку киян, не згодних з політикою та риторикою депутатів нинішнього скликання Київської міської ради. Адже, вимагаючи незаконної перевірки 72 храмів УПЦ, депутат Васильчук посилається на «численні звернення громадян та організацій щодо вжиття заходів та врегулювання діяльності релігійних організацій». Якщо народні обранці чують одних виборців, нехай до них дійдуть і наші з вами голоси.
Ми склали текст електронної петиції й запрошуємо всіх до обговорення. До завтра приймаємо зауваження та побажання, після чого о 14:00 публікуємо її на сайті Київради. Треба буде зібрати 6000 підписів за 60 днів.
Відповідно до правил оформлення електронної петиції на сайті Київради, слід «викласти суть електронної петиції та свої пропозиції щодо вирішення порушеного питання, зазначити про очікуваний результат від реалізації електронної петиції». У разі отримання 6000 підписів протягом 60 днів петиція буде розглянута відповідальними особами протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду та при можливості виконана, а її ініціаторам надана офіційна відповідь.
Ми вже з вами зібрали необхідні 25 000 голосів під електронною петицією на сайті Кабінету міністрів України Не забороняти Українську Православну Церкву і тепер через суд добиваємося визнання відповіді на неї незадовільною.
Електронні петиції, можливо, не є досконалим інструментом демократії, але якщо ніяк не реагувати на прояви дискримінації за релігійною ознакою, отже, це буде мовчазною згодою з протизаконною діяльністю посадових осіб.
***
Проєкт петиції на сайт Київської міської ради
«Виступаємо проти дискримінації щодо Української Православної Церкви»
Понад півтора року триває повномасштабна війна, яку веде проти України Російська Федерація.
Весь цей складний час саме повага до верховенства права, прав людини та її основоположних свобод залишається головним чинником, який спонукає демократичний світ підтримувати Україну в її боротьбі з російським загарбником наданням зброї, застосуванням економічних і політичних санкцій щодо Росії. Тому навіть в умовах війни Україні критично важливо зберігати увагу й повагу до верховенства права та міжнародних нормативно-правових стандартів.
Ще 2 березня 2023 року на сайті Київської міської ради з’явився допис із дискримінаційною назвою щодо однієї з найбільших релігійних організацій України: «У Київській міській раді засудили діяльність УПЦ МП, яка направлена на заперечення факту військової агресії Російської Федерації на території України». Але читаємо текст рішення, про прийняття якого повідомляє сайт Київради, — і жодного слова про назву конфесії в ньому не йдеться.
Депутати Київської міської ради абсолютно справедливо засуджують діяльність релігійних організацій, спрямовану на глорифікацію, пропаганду, виправдання та заперечення факту військової агресії Російської Федерації проти України. Однак сайт Київської міської ради абсолютно безпідставно звинувачує в подібній діяльності Українську Православну Церкву.
І ось 13 вересня 2023 року на офіційному сайті Київради оприлюднено проєкт рішення «Про особливості звільнення самовільно зайнятих та забудованих релігійними організаціями (об’єднаннями), керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, чи які мають канонічні та молитовні зв’язки з релігійними організаціями країни-агресора, земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста Києва».
Пунктом №1 цього документу передбачається здійснити перевірку наданих земельних ділянок, але не для всіх релігійних громад, а тільки для тих, «керівний центр яких знаходиться за межами в Україні в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України, <…> чи які мають канонічні та молитовні зв’язки з релігійними організаціями країни-агресора».
«Молитовні зв’язки» — поняття в законодавчих документах не прописане, а тому незрозуміло, хто і як їх встановлюватиме та на підставі чого. Очевидно, що для цього треба заглибитися у внутрішню діяльність кожної окремої церковної громади, а це прямо заборонено законом «Про свободу совісті та віросповідання».
Додатком №1 до проєкту рішення уже визначено 72 храми м. Києва, які підлягають обов’язковій позаплановій перевірці. Немає жодного законного пояснення, на підставі чого складено цей перелік. Адже якщо «канонічний та молитовний зв’язок з релігійними організаціями країни-агресора» кожної з цих 72 громад уже доведено, то які документи це підтверджують?
Вважаємо неприпустимим для демократичної держави, і тим більше її демократичних інституцій, вдаватися до голослівних обвинувачень та дискримінації релігійних організацій.
Буквально з перших годин повномасштабного вторгнення Росії Українська Православна Церква в особі свого Предстоятеля, а також духовенства і вірян, однозначно і безкомпромісно стала на захист Батьківщини. Протягом року війни було оприлюдненно чималу кількість звернень і заяв як від Священного Синоду УПЦ, так і від окремих єпископів, духовенства і вірян із засудженням військової агресії Російської Федерації, на підтримку нашої держави, захисту її незалежності та з вірою в перемогу України.
Віряни та духовенство УПЦ від першого дня війни і до сьогодні знаходяться на передовій зі зброєю в руках, у тилу збирають і доставляють в деокуповані міста гуманітарну допомогу, в лікарнях та шпиталях доглядають і допомагають пораненим. Намагання сформувати в українському суспільстві думку, що Українська Православна Церква нібито працює на ворога — це ніщо інше, як спроба знецінити весь позитивний внесок тих громадян, які є вірянами УПЦ.
Більше того, безпідставні звинувачення Української Православної Церкви у державній зраді, так само як і намагання її заборонити чи обмежити її діяльність, руйнують нашу єдність. Віряни та духовенство УПЦ є невід’ємною частиною українського народу, а протиставлення українців за релігійною ознакою є неприпустимим. Це послаблює державу зсередини та підсилює ворога.
Рік, який минув після масштабного вторгнення, засвідчив, що Українська Православна Церква підтвердила свій статус саме як української, незважаючи на очікування критиків та опонентів з різних сторін. Але одночасно цей рік показав, що в нашому суспільстві є значний потенціал до розділення, який ми маємо подолати через зусилля до спільного захисту наших цінностей.
Виступаємо проти дискримінації щодо Української Православної Церкви та зокрема проти проєкту рішення № 08/231-1115/пр від 12.09.2023 депутата Васильчука Вадима Васильовича.
Висловлюємо незгоду з обвинуваченнями членів Української Православної Церкви, які є громадянами України, в розпалюванні ворожнечі та нетерпимості до інших віросповідань і конфесій.
Вимагаємо на офіційному сайті Київської міської ради не вживати абревіатур на кшталт «УПЦ МП», оскільки офіційною зареєстрованою назвою нашої конфесії є Українська Православна Церква — без жодних додатків та уточнень.
Закликаємо державні органи до вдумливого та відповідального дотримання законодавства в релігійній сфері. Неприпустимим є порушення чи обмеження прав і свобод людини щодо її віросповідання, гарантоване Конституцією України та міжнародним законодавством.
