Вітальне слово найстаршого члена Священного Синоду УПЦ митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію з нагоди 9-річчя інтронізації на кафедру київських митрополитів.
Ваше Блаженство! Дорогий наш Першосвятитель та отець!
Дев’ять років тому, в дуже складний та неоднозначний період історії нашої країни, через обрання Собору Преосвященних архіпастирів Господь поклав на Ваші рамена хрест першосвятительського служіння нашій Українській Православній Церкві. Ви взяли в руки жезл Ваших попередників – київських митрополитів, щоб, з допомогою Божою, «право правити слово Божественної істини» і наставляти чад Божих.
Це обрання стало для Вас, Блаженніший Владико, справжнім випробуванням, тому що Ви стали свідком того, як на Церкву та її служителів звалилися страждання, наклепи, брехня та відверта зневага. Роки Вашого першосвятительського служіння стали найважчим і найстрашнішим часом для нашого українського народу та нашої Церкви. Біль жахливої кровопролитної війни, викликаної з похмурих тіснин пекла, підступом ворога роду людського і гріхами людей, поєднується з болем наростаючого безпрецедентного гоніння на нашу Церкву та віру.
Страждання беззахисних мирних жителів, криваві рани мужніх захисників України, сльози вдів та сиріт, страшні випробування, які проходить наш боголюбний український народ, сьогодні відгукуються болем у Вашому люблячому свій народ серці.
Вам доводиться разом із братією святої Києво-Печерської лаври переносити лихослів’я, образи та ганьбу. Наче всі сили пекла повстали на Господа і на Христа Його, і на всіх вірних дітей Церкви – священнослужителів та мирян.
Усьому цьому свавіллю сатанинської ненависті Ви протиставляєте любов Христову, що розриває кайдани всякого людського гріха. Ви свідчите, що означає бути істинним пастирем Церкви, який не боїться наближення ворогів її, але готовий, за словом Христа Спасителя, «душу свою покласти за стадо своє» (Ін. 10, 11), відбиваючи всі стріли лукавого силою своєї першосвятительської молитви.
Ваш молитовний подвиг, що розкриває найглибшу суть служіння святої Церкви, став об’єднуючим поштовхом для всієї повноти чад церковних і Ваша тиха безмовна молитва перемагає всі підступи ворожих сил.
В Українській Православній Церкві, очолюваній Вашим Блаженством, один шлях до перемоги над злом – об’єднатися нашими спільними зусиллями Церкви та держави у високій, спасительній та відповідальній справі служіння добру та милосердю, скасувавши недовіру влади до Української Православної Церкви, бо тільки разом ми зможемо проявити жертовну християнську любов по відношенню до наших ближніх та засвідчити про свій справжній патріотизм до нашої Батьківщини – України.
Багатомільйонна Українська Православна Церква продовжує жити українським життям: вона завжди була, є та буде зі своїм народом. Ми хочемо, щоб наша духовна єдність допомагала й надалі служити українському народу та повністю зміцнювати обороноздатність нашої держави.
Ваше Блаженство!
Благословіть від імені Священного Синоду Української Православної Церкви, архіпастирів та пастирів, ченців, синодальних закладів та духовних шкіл, багатомільйонної ввіреної Вам пастви привітати Вас з дев’ятою річницею інтронізації.
Молитовно бажаємо Вам здоров’я, добра, радості, щастя, терпіння, мужності, стійкості у Вашому подальшому першосвятительському служінні на благо Української Православної Церкви та духовного процвітання незалежної України.
