Попри все це можна назвати юридичною перемогою. Хоча Міністерство культури та інформаційної політики України й повідомило, що «апеляційний суд зобов’язав демонтувати храм-МАФ на території Музею історії України», насправді суд на 50% задовольнив апеляцію, подану релігійною громадою. Тобто за деякими пунктами скасував рішення попереднього суду, винесене проти Десятинного монастиря.
Що насправді відбувається довкола Десятинки — коментує офіційний представник релігійної громади, адвокат Олег Поваляєв.
1. Конституція торжествує: суд підтвердив право власності релігійної громади на комплекс споруд Десятинного монастиря
Не дивлячись на те, що суд першої інстанції громада програла повністю й начисто, було подано апеляцію, яку частково задовольнили — образно кажучи, на 50%.
Зокрема апеляційний суд підтвердив право власності, яке є непорушним і закріплене в Конституції України, на комплекс будівель Десятинного монастиря. Адже одним із пунктом вимог у позові Національного музею історії України проти Десятинного монастиря стояло скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, і Господарський суд м. Києва під головуванням судді Баранова цю вимогу задовольнив.
Інший пункт позову — про те, що релігійна громада «має власним коштом привести земельну ділянку в її первісний вигляд», апеляційний суд не скасовував. Тому постає питання, яким саме чином це виконувати.
Музей та Мінкульт передбачають, що релігійна громада повинна знести збудований храм, на який вона має законне право власності.
Ченці не погоджуються: формулювання «привести земельну ділянку в попередній стан», по-перше, не містить вимог знесення монастиря, по-друге, не встановлює, до якого саме «попереднього стану» суд вважає за потрібним приведення земельної ділянки — станом на 988 рік, 1917-й чи 1992-й.
Що саме Мінкульт хоче від релігійної громади — нехай розбирається з суддею господарського суду, який виніс ухвалу саме з таким формулюванням.
Поки що ж релігійна громада працюватиме над оскарженням і цього рішення — щойно отримає на руки текст ухвали апеляційного суду.
2. Справа проти Десятинного монастиря від початку ведеться з цілою низкою процесуальних порушень
Зокрема минув строк позовної давності на подання заяви від Національного музею історії України. Комплекс будівель Десятинного монастиря було зведено 2016 року, строк позовної давності — три роки, отже після 2019 року музей взагалі не міг оскаржувати державну реєстрацію на право власності.
До того ж, особи, які представляють музей у суді, не мають на це юридичних повноважень. І суддя Баранов у Господарському суді м. Києва, і судейська колегія в апеляційному суді закрили на це очі. Цікаво, як саме цей момент буде прокоментовано з погляду академічного права в повному тексті ухвали апеляційного суду, яка має бути оприлюднена в 10-денний термін від моменту проголошення.
3. Громада й надалі відстоюватиме свої права в судах у рамках чинного законодавства
Зокрема надасть клопотання про призупинення рішення господарського суду — щоб запобігти будь-яким непорозумінням у частині «приведення земельної ділянки у попередній стан». А також готуватиме відповідні касаційні скарги.
Так само, напевне, подаватимуть скарги Мінкульт та музей. Тобто судове протистояння продовжуватиметься.
На час судового розгляду про будь-які дії довкола демонтажу чи знесення комплексу будівель Десятинного монастиря не може бути й мови. Оскільки, по-перше, рішення суду взагалі не містить вимог знести чи демонтувати, а лише — «привести земельну ділянку в попередній стан», а по-друге, виконуватися це повинно виключно власним коштом релігійної громади.
З погляду закону, підтверджене право власності на комплекс споруд Десятинного монастиря дає релігійній громаді широкі можливості для подальшого захисту святині в судовому порядку.
«Після ухвали апеляційного суду у справі проти Десятинного монастиря Мінкульт у ЗМІ прозвітував про свою чергову перемогу. Я теж міг би звытувати про перемогу — якби мені було кому звітувати. Адже ми на 50% зламали несправедливе рішення суду першої інстанції. Проте 50% нас не влаштовує, ми орієнтовані на повну перемогу», — зазначив у коментарі «Діалогу» адвокат і офіційний представник релігійної громади Олег Поваляєв.
