Учора, 13 квітня, минуло рівно 3 місяці від подання нами петиції №41/004953-23еп «Не забороняти Українську Православну Церкву», яка набрала 25 тисяч голосів, але отримала від уряду не відповідь, а відписку.
Таке неналежне ставлення — це критична некомпетентність у роботі з петиціями чи свідомий саботаж і відповідно свідоме порушення прав громадян тими співробітниками Секретаріату КМУ, які готували відповідь, візували та підписували?
Ми підготували та направили Прем’єр-міністрові України та державному секретарю Кабінету Міністрів скаргу щодо порушення прав громадян. Адже не для того 25 тисяч вірян Української Православної Церкви пройшли тортури на сайті петицій Кабміну, аби потім з подивом прочитати, як заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті штучно стимулює дискримінацію їх за ознакою належності до УПЦ.
Нижче подаємо текст скарги. Україна позиціонує себе як правова європейська держава, де, на відміну від держави-агресора, панує повага до людської гідності, базових прав і свобод громадян, де не допускається дискримінація, а суспільство вирішує складні питання шляхом конструктивного діалогу. Зі свого боку ми й надалі намагатимемося робити все, аби цей діалог став можливим.
Сподіваємося, і на свою скаргу отримаємо належну відповідь. А як ні — далі шлях лежить у Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, а також у міжнародні правозахисні організації.
***
СКАРГА
щодо порушення прав громадян на звернення у формі петиції та порушення порядку розгляду електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України
Звертаємо вашу увагу на численні порушення посадовими особами органів виконавчої влади, зокрема Секретаріату Кабінету Міністрів України, здійснені під час розгляду електронної петиції №41/004953-23еп «Не забороняти Українську Православну Церкву» (далі ‒ Петиція), зареєстрованої на офіційному сайті Кабінету Міністрів України за посиланням https://petition.kmu.gov.ua/petitions/4949, яку підписали понад 25 тисяч громадян у межах термінів, визначених законодавством як умова для розгляду петиції Кабінетом Міністрів України.
Просимо притягнути до відповідальності згідно з чинним законодавством усіх посадових осіб, внаслідок дій чи бездіяльності яких Петиція не отримала належного розгляду та належної відповіді; забезпечити належний розгляд та надати належну відповідь у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 457.
Згідно зі статтею 231 Закону України «Про звернення громадян» (далі ‒ Закон):
Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.
Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.
Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України — щодо електронної петиції, адресованої Президенту України, Головою Верховної Ради України — щодо електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, Прем’єр-міністром України — щодо електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, головою відповідної місцевої ради — щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування.
У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.
Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об’єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.
Згідно з Порядком розгляду електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 457 (далі ‒ Порядок):
13. Організацію розгляду петицій забезпечує Секретаріат.
15. На Урядовому порталі розміщується така інформація:
3) оголошення про підтримку або непідтримку Прем’єр-міністром України петиції;
4) відповідь автору (ініціатору) петиції.
18. Розгляд петиції, яка набрала необхідну кількість підписів громадян на її підтримку протягом не більше ніж трьох місяців з дня її оприлюднення, здійснюється невідкладно, але не більше ніж протягом десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.
19. Інформація про початок розгляду петиції оприлюднюється на Урядовому порталі не пізніше ніж через три робочих дні після набрання необхідної кількості підписів громадян на її підтримку, а у разі надходження петиції від громадського об’єднання – не пізніше ніж через два робочих дні після її отримання.
20. Секретаріат протягом одного робочого дня після дати початку розгляду петиції надсилає її відповідним органам виконавчої влади для розгляду порушених у ній питань.
Відповідні органи виконавчої влади протягом двох робочих днів після надходження петиції надсилають органові виконавчої влади, який визначений у листі Секретаріату першим, пропозиції щодо її підтримки або непідтримки з відповідним обґрунтуванням. Зазначений орган протягом трьох робочих днів готує узагальнені пропозиції щодо підтримки або непідтримки Прем’єр-міністром України петиції з відповідним обґрунтуванням із зазначенням позиції інших органів виконавчої влади та надсилає їх Секретаріатові за підписом керівника разом із завізованим ним проектом відповіді автору (ініціатору) петиції або громадському об’єднанню.
21. Секретаріат протягом двох робочих днів після отримання пропозицій, що надійшли від зазначеного першим у листі Секретаріату органу виконавчої влади, опрацьовує їх та передає керівництву Секретаріату для доповіді Прем’єр-міністру України.
У разі подання пропозиції щодо підтримки Прем’єр-міністром України петиції разом з такою пропозицією за потреби подаються проекти резолюцій щодо підготовки відповідних проектів нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення порушених у петиції питань.
22. Не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку розгляду петиції на Урядовому порталі у відповідному розділі оприлюднюється оголошення з відповідним обґрунтуванням щодо підтримки або непідтримки її Прем’єр-міністром України, а також надсилається відповідь автору (ініціатору) петиції або громадському об’єднанню.
Всупереч викладеним вище нормам Закону й Порядку, на Урядовому Порталі під заголовком «ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ» замість відповіді про підтримку або непідтримку петиції Прем’єр-міністром України з відповідним обґрунтуванням, розміщено таку інформацію:
«Відповідно до статті 40 Конституції України, статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян” та Порядку розгляду електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 р. № 457, Кабінетом Міністрів України розглянуто електронну петицію № 41/004953-23еп “Не забороняти Українську Православну Церкву”, розміщену 13 січня 2023 р. на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади), яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Враховуючи, що порушені у петиції питання носять комплексний характер, Державній службі з етнополітики та свободи совісті доручено опрацювати їх та про результати поінформувати автора петиції та Кабінет Міністрів України».
Відповідно, Секретаріатом Кабінету Міністрів України (далі ‒ Секретаріат КМУ) не було надіслано петицію всім компетентним органам виконавчої влади, як це передбачено пунктом 20 порядку, а лише Державній службі з етнополітики та свободи совісті (далі ‒ ДЕСС).
Внаслідок такої неналежної організації розгляду петиції Секретаріатом КМУ, ДЕСС не було отримано й опрацьовано пропозиції про підтримку або непідтримку петиції від інших органів виконавчої влади, а також не було підготовлено узагальнені пропозиції щодо підтримки або непідтримки Прем’єр-міністром України петиції з відповідним обґрунтуванням із зазначенням позиції інших органів виконавчої влади.
Постає закономірне питання, чи було підготовлено Секретаріатом КМУ доповідь Прем’єр-міністру України, передбачену пунктом 21 Порядку, якщо Секретаріатом КМУ не було навіть розпочато процес збору обґрунтованих пропозицій щодо підтримки або непідтримки петиції від різних органів виконавчої влади.
Отже,
- всупереч нормам Закону й Порядку, Секретаріат КМУ переадресував розгляд петиції до ДЕСС таким чином, ніби йдеться не про розгляд петиції, яку у визначений законодавством термін підписали понад 25 тисяч громадян, а про звернення громадян, яке має меншу кількість підписантів і не є петицією за своєю формою;
- такі дії співробітників Секретаріату КМУ вказують або на їхню критичну некомпетентність у роботі з петиціями, або свідомий саботаж і відповідно свідоме порушення прав громадян тими співробітниками Секретаріату КМУ, які готували листа на ДЕСС, візували його та підписували;
- як наслідок таких дій співробітників Секретаріату КМУ низка компетентних органів виконавчої влади не мали можливості надати свої обґрунтовані пропозиції щодо підтримки або непідтримки петиції (зокрема Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство зовнішніх справ України, інші органи, що мають компетенцію в питаннях забезпечення правопорядку, у питаннях прав людини та міжнародних нормативно-правових зобов’язань України в забезпеченні верховенства права, прав і свобод громадян);
- з огляду на відсутність процедури збору позицій компетентних органів, Секретаріат КМУ, припускаємо, не подав доповідь на розгляд Прем’єр-міністра України, яку мав підготувати на основі узагальнення позицій різних органів державної влади відповідно до пункту 21 Порядку;
- всупереч пункту 22 Порядку, на Урядовому порталі у відповідному розділі не оприлюднено оголошення з відповідним обґрунтуванням щодо підтримки або непідтримки петиції Прем’єр-міністром України, а також не надіслано відповідь Прем’єр-міністра України автору (ініціатору) петиції.
Замість обґрунтованої відповіді Прем’єр-міністра України щодо підтримки або непідтримки петиції, тобто всупереч вимогам статті 231 Закону й положенням Порядку, автору Петиції Комінко Юлії Миколаївні в якості відповіді на Петицію надійшов лист ДЕСС № 1397/02/23 від 31.03.2023 за підписом першого заступника Голови ДЕСС Віктора Войналовича без зазначення виконавця.
Окрім недотримання процедури опрацювання петиції та відсутності відповіді Прем’єр-міністра України на неї, викликає серйозні застереження зміст відповіді за підписом першого заступника Голови ДЕСС Віктора Войналовича. Його лист не інформує про підтримку чи непідтримку Прем’єр-міністром України Петиції і не висловлює чітку позицію щодо кожного з прохань, висловлених у Петиції.
Водночас з викладу листа Віктора Войналовича можна припустити, що перший заступник Голови ДЕСС вважає Українську Православну Церву (УПЦ) підпорядкованою Московському патріархату, що викликає значну стурбованість, адже ДЕСС є центральним органом виконавчої влади у справах релігії.
У зв’язку з цим звертаємо увагу посадових осіб ДЕСС, Секретаріату КМУ, інших органів державної влади, які працюватимуть із Петицією, на те, що всі рішення, які приймають в УПЦ на рівні керівництва всієї повноти Церкви, єпархій, монастирів, духовних шкіл, парафій ухвалюються в Україні. УПЦ не отримує вказівок до виконання й не погоджує жодні рішення на жодному рівні з жодними фізичними чи юридичними особами в державі-агресорі. Зокрема в межах України приймають рішення про членство в громадах і монастирях, рішення про чернечий постриг і висвячення священнослужителів, рішення про навчальні програми та присудження наукових ступенів, про створення нових єпархій, монастирів і парафій, рішення Церковного Суду та Синоду УПЦ, загальних та Архієрейських Соборів УПЦ.
Тож у яких формах та в який спосіб може здійснюватися керування УПЦ з боку «керівного центру» «за межами України»? Чи може Віктор Войналович або інша посадова особа назвати хоча б одне рішення УПЦ, яке було прийнято чи бодай погоджене після 27.05.2022 не в Україні, а в державі-агресорі чи будь-якій іншій державі, окрім України?
Переконані, що необґрунтовані твердження чи штучні припущення про буцімто «підпорядкованість» УПЦ Московському патріархату не лише ображають почуття вірян УПЦ у контексті позиції очільника РПЦ патріарха Кирила щодо вторгнення росії в Україну, а й штучно стимулюють дискримінацію громадян України за ознакою належності до УПЦ, а також прояви вербальної та невербальної агресії щодо представників УПЦ з боку тієї частини суспільства, яка не має значного досвіду безпосереднього спілкування з парафіянами і духовенством УПЦ, а відтак є уразливою до тієї дезінформації про УПЦ, якою, на жаль, сьогодні наповнені соціальні мережі та засоби масової інформації.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, ще раз наголошуємо на проханнях, викладених у першому абзаці цієї скарги:
- забезпечити належну процедуру розгляду Петиції та змістовну відповідь на неї у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» і Порядку розгляду електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 457;
- притягнути до відповідальності згідно з чинним законодавством усіх посадових осіб органів державної влади, внаслідок дій чи бездіяльності яких Петиція не отримала належного розгляду та належної відповіді станом на 13.04.2023.
13.04.2023
