Ще до повномасштабної війни було здійснено повний переклад українською Великодніх служб: Свiтлої Утрені та Божественної Лiтургiї. І не просто переклад, а паралельний текст церковнослов’янською з коментарями та поясненнями.
Ми вже розповідали вам про команду фахівців, зібрану довкола Товариства імені М.М.Скабаллановича, що діє при Київському Свято-Троїцькому Іонинському монастирі. Вони підготували повне послідування не лише Пасхи, а й Різдва українською. Решту текстів служб перекладено поки що тільки російською.
Тексти служб можна завантажити та роздрукувати, або просто дивитися переклад безпосередньо під час богослужінь. І, звісно, їх можна перечитувати вдома, аби ще краще та повніше зрозуміти суть того, що відбувається в православному храмі.
- ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР. Служба Страстей Господних (УТРЕНЯ 12 ЕВАНГЕЛИЙ) с русским переводом и изъяснением в обновлённом виде
- СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ. Служба Великого пятка. Царские часы, Вечерня, повечерие с русским переводом и изъяснением
- СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ. Служба боготелесного погребения Спасителя с русским переводом и изъяснением по чину Ионинского монастыря
- ВЕЛИКА СУБОТА. Паримии Великой субботы в переводе
- СЛУЖБА СВЯТОЇ ПАСХИ (українською). Свiтла Утреня та Божествена Лiтургiя з українським перекладом та поясненням
- СЛУЖБА СВЯТОЙ ПАСХИ. Светлая Утреня и Божественная Литургия с русским переводом и изъяснением
***
«Уже досить давно при Іонинському монастирі в Києві діє спільнота людей, яка поставила собі за мету зробити богослужіння зрозумілішим для вірян. Розпочав цю справу іонинський уставщик архімандрит Спиридон (Письменний). Він зробив «апгрейд» ідеї ще дореволюційного київського літургіста професора М.М. Скабаллановича і почав видавати до кожного великого свята книжечки, в яких було подано текст служби церковнослов’янською мовою з паралельним перекладом та коротким коментарем (пояснення того, що в цей час відбувається в храмі, чи якихось образів з тексту, значення старовинних слів тощо).
Поступово утворився колектив з близько десяти людей, які готували тексти, шукали й адаптували переклади, забезпечували технічну базу. Книжечки просто розкладалися у храмі перед богослужінням, кожен міг взяти собі й слідкувати під час служби, а потім дочитувати вдома.
Водночас ми чудово розуміли те, чого дехто не розуміє й зараз: перекласти церковну службу сучасною мовою — недостатньо, щоб зробити її зрозумілою. Важливо допомогти людині увійти у той мовний, культурний та духовний контексти, в якому богослужіння якнайповніше розкривається й досягає своєї мети.
Для того, щоб зрозуміти богослужіння, людина має бути добре знайома зі Святим Писанням. Як не старайся перекладати, без цієї «бази» незрозумілий текст незрозумілою мовою перетвориться на незрозумілий текст зрозумілою мовою. На зразок того як буває, коли не-юрист читає якийсь договір або не-програміст читає шматок коду: слова ніби знайомі, але відтінки, підтексти і особливості втрачаються.
Це краще, ніж нічого, але все ж таки замало. Тому в нашій праці мовний аспект був не єдиним і не основним.
Поступово проєкт вийшов за межі Іонинського монастиря і ще кілька київських парафій почали замовляти собі до свят такі книжечки.
Ситуація змінилася, коли я представив цей проєкт та нашу Спілку імені Скабаллановича на синодальній молодіжній конференції. Тоді до мене підійшов архімандрит Нифонт (Омельчук) з Волині і сказав: «Ініціатива чудова, ми хочемо брати участь у цьому проекті, але в наших краях російські переклади взагалі не сприймаються, треба лише українські».
Саме тоді утворилося «волинське крило» нашої спілки. Ми поділили різдвяну книжку на двадцять з чимось фрагментів і розпочали на громадських засадах, поміж іншими справами, спільну роботу над перекладом та коментарем до різдвяної служби.
До справи залучилися люди з різних кінців України, і це чудово, тому що так ми можемо на всіх етапах роботи врахувати мовні особливості й досягти того, щоб наш переклад мав мінімум діалектизмів та сприймався органічно.
Тоді нам здавалося, що переклад богослужбових текстів — це задача занадто велична, місіонерська, апостольська, просвітницька й така відповідальна, що куди нам, сіромахам, за неї братися. Будемо перекладати лише коментарі та пояснення до служби, а український текст служби візьмемо з перекладу, зробленого сусідньою юрисдикцією, підредагувавши особливо невдалі місця.
Але тут стався кумедний випадок. Один із учасників перекладу, який не потрапив на нашу установчу зустріч, вочевидь, не знав, що перекладаємо лише коментарі, і в своєму солідному шматку різдвяного канону переклав і коментар, і сам текст. Коли ми порівняли його переклад з тим, що в нас був, то дійшли висновку, що в отця Ігоря вийшло як мінімум не гірше, тож його труд пішов у книжку, а ми стали сміливішими.
В іншої учасниці проєкту дуже добре виходили віршовані або ритмічні переклади, там де вони були доцільні. І це піднімає такий важливий, але забутий аспект богослужбових перекладів, як форма…»
Священник Святослав Сьомак — спеціально для Діалогу.ТУТ.
Читати далі: Різдво переклали українською!
